В річницю смерті
Бл. П. Пані Дарії Шумади,
учні нашої школи вшанували пам‘ять
нашої Дорогої Вчительки, яка передчасно відійшла у вічність...
Блаженної пам‘яті Пані Дарія Шумада з дому Вербовська, народилася 20 травня 1959
року в селі Яроцін неподалік П‘єнєнжна, де оселилися Її батьки після виселення.
Дитячі роки, разом з молодшим братом Романом провела на батьківській
господарці. Середню школу закінчила в Бартошицях. Змалку проявляла непересічні
здібності до різноманітних пластичних робіт. Особливо любила шити, вишивати,
танцювати і писати писанки. Ці здібності вирішили Її професійний шлях. Доки
стала вчителькою кравецтва, мала художні виставки в Ельблонзькій галереї. Брала
участь у багатьох конкурсах писанок, в яких часто здобувала перші місця. Про Її
неабияку обдарованість засвідчують високі оцінки у рецензіях гданських
професорів Академії мистецтв.
У 1987 р вийшла заміж за Богдана Шумаду і переїхала до Перемишля, де оселилася
вже напостійно. Тут народилися сини – Ярослав, Григорій – згодом учні нашої
Перемиської Шашкевичівки. Пані Дарія мужньо і відповідально виховувала хлопців
– близько Церкви, школи і свого середовища. Попри нелегкі умови життя, у Неї
було велике бажання розвитку своїх здібностей. Наполегливо працювала і
вдосконалювала свої кваліфікації. Вже як досвідчена вчителька з багатолітнім
стажем, здобула вищу педагогічну освіту в Ряшівському університеті. Пані Дарія
вчитевлювала також у Перемиській Шашкевичівці. Досконало пам‘ятають Її учні
нашої школи, яким приділяла багато уваги, зацікавлення, часу, а перш за все
серця. Попри невеличку кількість годин малювання, що за планом – майже завжди
можна було зустріти Її у школі. Всім подобалися святкові декорації на коридорах
– завжди дуже ретельно і естетично підготовані.
Окремий і напевно
дуже важливий розділ життя покійної п. Дарії це боротьба з хворобою. Хоча
багатомісячне лікування в кількох онкологічних лікарнях не принесло очікуваних
результатів то сама п. Дарія в цьому часі дала всім прекрасне свідоцтво
змирення з Божою волею. Попри фізичне терпіння, ніколи не дорікала, не
скаржилася... Відійшла у вічність передчасно 22 лютого 2010 року в присутності
чоловіка і синів.
Вічна Вам пам‘ять Пані Даріє...
